Родинні зустрічі
23.05.2015
Бесіда, як введення в тему:
- чи можливо жити сімейним життям – уникаючи непорозумінь, конфліктів, криків, тощо
духовний коментар: 
Наша віра повинна розвиватися у безперервному процесі навернення. Христос воскрес, а це означає, що не може бути в нашому житті остаточної поразки, що немає життя, яке було б зовсім змарноване, немає зла, яке було б злом цілковитим. 
Бог не дозволяв би зла, якби не міг витягнути з нього добра. Наш гріх може стати «щасливою провиною», такою, про яку гово¬рить літургія Страсної суботи. Бог може з кожної нашої провини учинити felix culpa - щасливу про¬вину провину, яка нагадуватиме нам і показуватиме у світлі віри, як сильно любить нас Той, хто за нас помер і воскрес. Не кожна провина стає щасливою. Іноді після падіння ти не можеш одразу підвестися. Буває стаєш черствим, непроникним. І тоді настає справжня трагедія, бо Бог не може в такій ситуації простити.
Усі твої гріхи мають стати «щасливою провиною», але вони стануть такими за умови, що ти сокрушится серцем і сильно праг¬нутимеш прощення. Саме тому Бог, що бажає допомогти тобі, хоче подолати твою затятість, завжди наближається перший, щоб ви¬кликати в людини сильне прагнення прощення.
Бог не пам'ятає ран, яких Йому завдали, й увесь час по-різному відкриває людині своє серце. Часто показує нам себе і говорить до нас через святих, яких сповнює своєю Божою любов'ю, через служителів слова і таїнств, особливо таїнства примирення — сповіді.
Отець Ювелін, сповідник Шарля де Фуко, признався якось, що Бог подарував йому благодать пристрасного прагнення відпущення гріхів. У цьому прагненні, яким Бог наділив отця Ювеліна, виявилося власне те ж постійне і ненаситне прагнення Бога пробачати нас. Тому треба боротися зі своїми похмурими думками. Незалежно від того, як далеко ти відійшов від Бога, ти завжди можеш повер¬нутися. Після кожного падіння пам'ятай, що Він чекає, що коли ти повертаєшся і просиш у Нього прощення, то приносиш Йому радість, бо дозволяєш Йому, прощаючи, любити тебе.
Усі твої гріхи стануть щасливою провиною, якщо допоможуть тобі глибше пізнати Боже милосердя. Якщо зроблять тебе покір¬нішим і довірливішим, але чимраз менше собі, а більше Господеві. Тоді - після прощення твоїх гріхів — ти будеш зростати духовно.
Твої вчинки ставатимуть щасливою провиною, якщо свідомість зав¬даного Христові болю відживлятиме твою любов. Якщо вона поглиблюватиме твоє прагнення віддати себе Йому — аби твоє серце билося лишень для Нього, так, як Його зранене серце б'ється лишень для тебе. (Роздуми про Віру, сс. 55-56)

пропозиції запитань для ділення:
- які наслідки провин моїх особистих чи найближчих осіб для нашого спільного життя?
- чи стаю плечом в плече з Богом, який любить пробачати?
- скільки провин – стало щасливими?