24.11.2017
В закладки   Надрукувати   Написати листа  
Головна
Історія
РНР в Україні
Галерея
Література
Наші молитви
Бюлетні
Теми зустрічей
Статут
Статті
Новини
Лінки
Головна
 
 
Подібні матеріали
Неділя розслабленого Версія для друку Відіслати на e-mail
Загальні зустрічі
06.05.2017

Сьогоднішній уривок Євангелії розповідає шлях звільнення від болю: «А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим». У свято Ісус прибув до Єрусалиму. А була там відома купальня, що зветься Вітезда, в перекладі «Дім милосердя». Багато людей були зцілені у її водах. І був там чоловік. Тридцять вісім років хвороби. Тридцять вісім років очікував допомоги. Надіявся на ангела, що порушував воду, сподівався на чудо, чекав допомоги від людей. Люди приходили і відходили. Сильніші входили першими. Спритніші отримували полегшу. Ніхто не бажав допомогти. Все марно. Майже сорок років без змін. «Задовга надія втомлює серце» Пр.12.13. І от він лежав втомлений, безсилий і забутий всіма. У великому місті, нікому не потрібний, самотній серед гамору людей. «Я не маю людини». Не було нікого, хто б хотів допомогти. На кожне свято тисячі паломників спішили до Єрусалиму, відвідували храм. Приносили жертви і не помічали того, хто потребував уваги. Побожні одновірці полились за народ, а один з цього народу тридцять вісім років лежав хворий на вулицях міста.Хтось сказав: «Байдужість - це найбільша жорстокість». Біблія завжди осуджує байдужість. «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, …. спосібне судити думки та наміри серця»(Євр.4:12). Господь застерігає від затверділого серця: «Коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!»(Матв.5:20) .

Допомога прийшла. Серед темряви безнадії засіяло світло. Хворий не мав значення в очах людей, але цінний для Бога, не важливий для світу, але потрібний для Христа. Ісус любить тих, кого ніхто не любить, шукає людей, які нікому не потрібні. Господь приходить і просто запитує: «Хочеш бути здоровим?» Чоловік хотів одужати, а Господь міг допомогти тому, хто так довго чекав. «Ти дійсно хоче змінитися?» Якщо в нас не має бажання перемін, то ми не зможемо змінитись. Коня можна привести до джерела, але ніхто не примусить його пити воду. Людину можна привести до храму, але ніхто не примусить його навернутися. Для покращення - бажання кращого має бути в наших серцях. Ісус наказав хворому встати. Він ніби говорить: давай зробимо це разом. Бог не звільняє людину від необхідності власних зусиль. «Уставай, візьми ложе своє та й ходи!» Хворий міг відповісти, що протягом тридцяти восьми років ліжко носило його. Проте, він послухав Христа і відбулося чудо! Отже, такою є дорога до святості. Чудо відбувається там, де наша неміч довіряє Божій силі, де спільно діють Божа воля і наші бажання.

Сили Христа дає нам силу перемагати те, що раніше перемагало нас. Хворий мав бажання і рішучість встати. А ти? Незважаючи на наші гріхи, духовні хвороби, Бог любить нас. Любов Божа набагато перевершує любов людську, вона перевершує все, що ми коли-небудь знали. Бог любить нас. Ніколи в цьому не сумнівайтесь.

Пропозиції запитань для ділення:
1 Кому  довіряю свою неміч, .як переживаю її?
2. Чи стараюся допомогти іншій людині в хвилині болю пізнати Божу присутність?  

 
< Поперед.   Наст. >
ikona-sw-rodziny.jpg
Церква і місія
zemla2.gif
Power by ArtGattino