24.01.2018
В закладки   Надрукувати   Написати листа  
Головна
Історія
РНР в Україні
Галерея
Література
Наші молитви
Бюлетні
Теми зустрічей
Статут
Статті
Новини
Лінки
Головна
 
 
Подібні матеріали
Хресна дорога Версія в форматі PDF Версія для друку Відіслати на e-mail
20.02.2011

                              Хресна дорога

                         Тема:   наша родина.
                             Вступна молитва

      Господи Ісусе Христе, рушаючи сьогодні Твоєю Хресною Дорогою, кожен з нас, кожна наша родина прагне хоча б трішки відчути Твій хрест, Твоє терпіння за нас, Твою смерть.
      Добре знаємо, що  виконання наших сімейних обов’язків з любов'ю є дорогою до Тебе. Але ця дорога стає такою важкою для нас, коли зустрічаємося з маленькими хрестиками – труднощами, навіть найменшими в житті неприємностями. Тоді дуже часто наша віра і мужність кудись зникають, ми забуваємо про побожні прагнення. Навіть в малих стражданнях нам не вистачає терпеливості.
     Ісусе, допоможи нам зрозуміти, що через вірність в малих речах стелиться дорога до життя вічного. Відкрий наші серця, думки на розуміння Твоїх мук.
     Маріє, наша Мати, яка  ступала кроками свого Сина на Хресній Дорозі, допоможи і нам з великою Христовою любов'ю  відважно ступати дорогою нашого життя.

 

 

 

 

Стація І    Ісуса засуджують на смерть.

Зупиняємося  біля будинку Пилата. Тут вирішується Твоя доля, Господи. Станеться те, що повинно статися.
      Дуже часто ми обираємо роль Пилата і спішимо осудити своїх ближніх, не шукаючи їм оправдання, не намагаючись зрозуміти і пробачити. А скількох людей ми невинно осудили! Коли стоїть перед нами людина, навіть не намагаємося дати їй шанс виправитися. Хіба так чинить з нами Бог? Хіба Його довготерпеливість має межу? Чому не можемо пробачити ближньому, коли нам Бог прощає набагато більше?
                             Молитва
    Маріє, допоможи нам якнайчастіше вибирати не Пилата, а Ісуса. Пробачати нашим кривдникам, терпеливо зносити наклепи, осуд інших людей, все прощати, дивитися на людей з любов’ю, навіть на своїх кривдників.


Стація  ІІ  Ісус бере на Свої плечі Хрест.

Як дивився Ти, Господи, на свій хрест. На цій важкій дорозі Тебе тішило тільки одне – це наше спасіння.
    Як ми приймаємо наші життєві хрести? З наріканнями, часто відмовляємося від них. А тільки вони є нашим спасінням. Цілуючи Твій Хрест, повинні б цілувати і свій, дякувати за нього Тобі, Боже. Цілувати і цінити наші хвороби, труднощі, всі «важкі»  благодаті.
Не відмовляймося і від хрестів наших ближніх, приймаймо їх, допомагаймо нести.
                         
                                 Молитва
Маріє, наша Мати, допомагай достойно прийняти  і нести всі труднощі нашого життя.


 Стація ІІІ     Ісус падає перший раз під хрестом

     Ісусе! Тягар моїх гріхів став причиною Твого падіння. Ти прийшов у світ, щоб показати нам, як треба любити, як треба прощати.
   Ти був прикладом у Своїй Родині і Своїм життям збудував для нас ідеал Назарету, в якому на першому місці – намір Бога: любов, повага, взаємо терпіння, служіння один одному.
    Але ми, Господи, своїми вчинками знівечили святість родини, занедбали свою «домашню церкву», загасили це полум’я  любові і стали причиною Твого упадку.
                                   Молитва
     Перепрошуємо Тебе, Господи , за роз’єднані сім'ї, за покинутих та недоглянутих дітей, за сиріт та ненароджених абортованих дітей, за наркоманів, алкогольно залежних, за покинутих батьків. І благаємо Тебе, Милостивий Боже, дай нам сили і мужності підніматися зі своїх упадків та більше не завдавати Тобі болю. Допоможи бути прикладом апостольства у власних родинах, у спільноті, на місці праці і всюди, де б ми не були.

 

     


Стація ІV  Ісус стрічає Свою страдаючу Матір

     Ісус і Мати… Яка болюча зустріч цих двох люблячих сердець, зранених нашими гріхами. Уявімо  собі це материнське серце, яке мліє від мук і болю при погляді на Свого улюбленого Сина – скатованого, приниженого, терплячого тяжкі, нестерпні муки!
     А як часто ми завдаємо болю Ісусовому серцю своїми гріхами, коли  ображаємо своїх рідних.
                         Молитва
    Найсвятіші серця Ісуса і Марії, вчиніть, щоб ми любили вас чимраз гарячіше, ніколи не ранили гріхами подружньої зради, гніву, приниження, непокори, нетерпеливості у своїх родинах. Допоможіть наслідувати чесноти Родини з Назарету. Господи, охорони наші родини від тяжких гріхів, коли завдаємо прикрості один одному. Матінко Божа, поручаємо Тобі своїх дітей – заопікуйся ними та оберігай від усього злого. Пробач нам, що так часто ображаємо Твого Сина, завдаючи Йому таких тяжких страждань!

 

          Стація V   Симеон домотає Ісусові нести Хрест

    Кожен з нас у земному житті несе свій хрест. Цей хрест даний нам з любові для нашого спасіння. Симеонові вистачило одного погляду Ісуса, щоб упокоритись і добровільно взяти хрест. Погляньмо на себе, чи одразу ми відкликаємося на прохання наших дітей, чоловіка? Чи з любов'ю  виконуємо свої обов’язки? Погляньмо довкола! Скільки наших ближніх, яких ми зустрічаємо щодня, потребують нашого надійного плеча. Чи знаємо ми, як живе наш сусід? Чи бачимо як хвора людина потребує нашої допомоги? Чи мають хліб на сніданок діти у неблагополучних або багатодітних сім'ях? Приділім їм трохи свого часу, відгукнімося на їхні проблеми. Давайте ділити навпіл труднощі ближнього, сльози дитини, скорботу плачучих. Часом, дружнє слово, потиск теплої руки, проста і щира посмішка можуть допомогти людям вирішити їхні проблеми.
                       Молитва
   Маріє, просимо у Тебе покори, любові для того, щоб нести повсякденні хрести.

 


        Стація VІ  Вероніка обтирає хустиною лице Ісуса

     Коли, Господи, Ти був весь у бруді та пилюці, підійшла до Тебе Вероніка і витерла Твоє лице. Вона цим героїчним вчинком, ризикуючи власним життям, подала добрий приклад своїм дітям, чоловікові і всій родині. Показала, що Бог  є найвищою цінністю кожної сім'ї.
     З такою самою любов'ю та відвагою ми повинні ставитися в родинах один до одного. Намагатися не проходити байдуже мимо, а вислухати, допомогти (іноді навіть ціною власного приниження, ризикуючи своїм здоров'ям і, якщо необхідно, то і життям). Як Вероніка прислужилася Тобі, Христе, так і ми повинні робити в своїх родинах, спільнотах. А Господь винагородить нас, як винагородив відважну Вероніку. Він у важку хвилину нашого життя обов’язково пошле когось на допомогу!
    Але як часто нам бракує часу для сім'ї, бракує бажання пожертвувати собою заради інших. А своїми сварками, непорозуміннями в родинах не витираємо Твій образ, а, навпаки – обпльовуємо Його! Тільки коли будемо наслідувати Вероніку і робити послуги ближнім, тільки тоді в нашому серці і в наших родинах з'явиться відбиток Ісусового лиця!
                    Молитва
  Маріє, дай нам терпеливості, покори, самозречення заради інших. Допоможи зберегти в наших сімя'х незаплямований образ Христа Спасителя, допоможи не розгубити справжні цінності родини!. Нагадуй нам про молитву в цьому наміренні.

 


         Стація VІІ        Ісус вдруге падає під Хрестом

     Ісусе, Спасителю наш, Ти знову лежиш на землі, на камінні. Твоє пречисте тіло вдруге падає під тягарем Хреста. О, найдорожчий Ісусе, це наші безкінечні гріхи Тебе знову збивають з ніг, але Ти знаходиш в собі силу підніматися і, незважаючи на рани, які спричинили наші провини, Ти рухаєшся далі. Ти в покорі приймаєш Свій Хрест, і це нове падіння. Не намагаєшся звинувачувати  своїх катів, не дивишся з докором на них.
     В своєму житті ми дуже часто шукаємо винних у наших невдачах та неприємностях і тих, на кого могли б перекласти важку ношу своїх обов’язків. Таким чином намагаємося полегшити свою життєву дорогу.
     Вдивися в очі Ісуса, в Його повний любові і прощення погляд. Чи не бачиш, як Він стукає до твого серця, щоб навернути з дороги гріха? Чому ти знову і знову, можливо вже в мільйонний раз, відкидаєш Його заклик? О, не роби цього! Не завдавай Спасителю нового болю!  То ж постанови собі, християнине, молитвою, постом і милостинею допомогти Ісусові встати з Хрестом та йти далі!
                            Молитва
Маріє, допоможи нам після кожного падіння в наших родинах не зневірюватися, не розчаровуватися один в одному, а підніматися та йти далі, як це відважно робив Твій Син.

 


         Стація VІІІ    Ісус промовляє до плачучих жінок

     Господи, Ти бачиш, як плачуть жінки. Вони співчувають,  ридають від безсилля, бо нічим не можуть Тобі допомогти.
     А скільки в своєму житті я оплакую менш важливих речей! Це і брак грошей на приватну поїздку з сім'єю, і брак коштів на освіту дітям, чи незмога придбати річ, яку б хотіла. Оплакую образи, що линуть в мою сторону, брак здоров'я, ставлення свого чоловіка чи дружини, дітей до мене. Скільки в моєму житті пролито таких сліз! А де ж сльози покаяння, коли недбало  виконую свої сімейні обов’язки, коли непривітно зустрічаю чоловіка з роботи ( відмовляюся допомогти дружині ), коли не з любові, а з примусу готую обід для своєї сім'ї? Де мої сльози каяття , коли не дбаю про належне християнське виховання своїх дітей і коли так мало спілкуюся з ними? Коли не прислуховуюся до їхніх проблем та не завжди подаю їм добрий приклад? Де мої сльози каяття, коли так мало люблю Господа і не хочу добровільно йти за Ним? Чого тоді можу вимагати від своїх рідних, коли сама на подаю прикладу доброго християнського життя!
      Визнаю, о, мій Боже, що простіше мені  бачити гріхи мого чоловіка, дружини, дітей, ніж свої власні. Легше обвинуватити цілий світ, а не себе!
                       Молитва
О, страждаючий Ісусе, навчи мене ридати перш за все над собою, над власними гріхами, щоб таким чином серце всієї моєї родини змогло наповнитись сокрушенням і Твоїм милосердям!
      О Маріє, нехай сльози мого каяття стануть щоденною поживою для моєї душі. Допоможи моїй родині. Молись за нас, Богородице!

 


       Стація ІХ   Ісус падає третій раз під Хрестом

    Ісус падає третій раз!. Це найтяжчий упадок! Ісус зомлілий лежить не землі і вже зовсім не має сили встати! Та замість співчуття та милосердя падуть на Нього удари та слова зневаги.
     Всемогутній вічний Боже! Я в своїй сліпоті так часто піддаюся гніву, впадаю в гріхи гордості, швидко вмію побачити в чиємусь оці колоду, осуджую, завдаючи своїм ближнім смутку та болю… Натомість, дуже рідко співчуваю, молюся за цих людей. А Ти, Ісусе, говориш : «Все, що ви зробили одному з братів моїх менших, ви Мені  зробили». Це я своїми гріхами повалив Тебе на землю!
                         Молитва
Господи! Тепер каюся біля Твоїх ніг і благаю: допоможи мені, щоб я рішучою постановою поправи могла приносити потіху своїм ближнім під час їхнього падіння і, тим самим, приносити потіху Тобі, Боже. Не хочу вже більше грішити!
    Маріє, подай мені помічну руку!


     Стація Х     Кати здирають з Ісуса одяг

Уявімо собі, християни, що той Ісус, який землю вбрав у квіти, а небо в зорі, допускає, що кати немилосердно здирають з нього одяг.
       У Своєму великому задумі Господь одягнув нашу родину у красиві шати чистоти, послуху, любові, всепрощення. Чи  слідкуємо ми за його чистотою? Скоріше дбаємо за матеріальні блага, ніж за духовні. Можемо покарати дитину за розбиту вазу і майже не звернути увагу на те, що вона когось образила чи не допомогла.
       Коли хтось намагається вказати нам на помилки, здерти завісу побожності, якою прикриваємося, то ми відразу ображаємося.
                         Молитва
     Маріє, Мати Спасителя нашого, допоможи одягнути наші родини так, щоб вони були на Твій образ і подобу.

Стація ХІ  Ісуса Христа  прибивають до Хреста.

Ісусе, Ти добровільно приймаєш такі страшні муки. Чому у важкі хвилини випробовувань ми не споглядаємо на хрест? Чому ставимо так багато запитань, не приймаємо наші хрести без нарікань?
    Чому Твій хрест не є центром уваги і пошани в наших сім’ях, адже  це наша вина, що Тебе прибивають до хреста! Ти Був вірний Своїм обітницям і пожертвував для нас найдорожчим – Своїм життям, а ми не можемо зберегти Тобі вірність в найменших речах, боїмося пожертвувати своїм часом, здоров’ям, матеріальними цінностями. 
                              Молитва
   Маріє, візьми наші родини на Свої Святі руки і стань з нами під хрестом, щоб ми завжди споглядали на нього.


Стація ХІІ  Ісус вмирає на Хресті.

Ісусове вмирання на хресті не закінчилося, воно триває і  зараз. Причиною цих страждань є наші провини, егоїзм, невміння прощати, байдужість, занедбання молитви та ін…
      Ми завжди почуваємося збентеженими та беззахисними перед стражданнями, перед найменшими клопотами, перед нашими  слабостями. Кожна сім’я, родина, часом переживає важкі ситуації, проблеми, розпач, але вірмо щиро в те, що після смерті настане воскресіння. Бог хоче нашого самозречення. Він вірить, що ми донесемо свій хрест до кінця.

                  Молитва

Маріє, Мати Божа, будь для нас завжди заступницею, допоможи, щоб в нас вмирала «стара» людина, а народжувалася для Христа нова.


Стація ХІІІ  Ісуса знімають з Хреста.

   Ми – земні батьки, хочемо наслідувати наших Небесних Батьків, і в кожній ситуації погоджуватися з Божою волею. Хочемо приймати всі хвороби, прикрощі, випробовування у наших родинах зі словами: «Нехай буде воля Твоя!» 
    Але коли в житті трапляються різні важкі ситуації, то відразу забуваємо про цей намір, тому не завжди погоджуємося з вибором наших дітей, часто чинимо так, як вважаємо за потрібне. В цих ситуаціях не радимося з Богом, не шукаємо Його волі.
    І як би не було важко тримати на руках свою дитину – зранену життєвими труднощами, гріхами чи хворобою, обпльовану і відкинену світом, намагаємося вірити, що після терпінь настане Неділя Воскресіння.
                        Молитва
   Просимо Тебе, Маріє, допомагай нам приймати хрести наших рідних, завжди промовляти своє «так» Богові і протягом цілого життя постійно молитися один за одного у спільній родинній молитві.

 

 

Стація XІV  Ісуса вкладають до гробу.

При одному погляді на темну печеру, витесану в скелі, стає моторошно і сумно. Одна лиш Ти, Маріє, вірила в те, що це ненадовго. Великий відчай не огорнув Тебе. В ці години Ти очікувала Доброї Новини.
    Іноді буває дуже темно і страшно, особливо в духовному житті. Дивуємося, де поділася наша віра? Чому тоді не спішимо до Твоєї гробниці, в якій ясно зрозуміємо, що страждання не є марними, побачимо світло, віднайдемо надію, навчимося йти до кінця і вірити в успіх.
                           Молитва
   Господи, перепрошуємо Тебе за хвилини чи тижні розпачу, зневіри, надмірних хвилювань, за всі наші невірності.
Маріє, у хвилини нашого смутку нагадуй нам про те, що Ти поруч, що все мине, що незабаром від наших тривог не залишиться й сліду.

                          Кінцева молитва.

Дякуємо Тобі, добрий Ісусе, за те, що врятував всіх нас! Дякуємо за наші родини, якими Ти обдарував нас. Вони є нашим спасіння, нашою дорогою до Неба! Через них ми всі освячуємося. Пробач, що іноді нарікаємо на наших неслухняних дітей, хотіли б мати кращих чоловіків чи дружин, пробач, що сумніваємося в тому, що все, що маємо – є для нас найкращим і найнеобхіднішим. Маріє, покрий Своїм Покровом наші родини і приведи до Свого Сина. Щохвилини нагадуй нам про Назарет, щоб ми, споглядаючи Пресвяту Родину, намагалися наслідувати Її.

Упорядкувала Івасишин Світлана

 
< Поперед.   Наст. >
ikona-sw-rodziny.jpg
Церква і місія
zemla2.gif
Power by ArtGattino