22.01.2018
В закладки   Надрукувати   Написати листа  
Головна
Історія
РНР в Україні
Галерея
Література
Наші молитви
Бюлетні
Теми зустрічей
Статут
Статті
Новини
Лінки
Головна
 
 
Подібні матеріали
Розважання. Молитвою зі Словом Божим розпочинаємо новий день. Версія для друку Відіслати на e-mail

Поняття і ціль роздумування.

Виразом1 роздумування найчастіше називаємо молитву в думках взагалі. Оскільки ми прийняли Божу істину через живу віру, то розум старається пізнати її досконаліше і глибше. Задумаємось над нею, стараємось вникнути в її зміст. Це є праця розумова. Треба однак пам’ятати про те, що ціллю цієї розумової праці, цього роздумування не є збагачення наших знань, але любов до Бога. Стараємося пізнати глибше Божі істини, а в них Бога. І тому центр тяжіння в молитві думкою лежить у любові, а не в пізнанні. Пізнання і роздумування є тільки підготовлюванням душі до любові. По правді пізнавання є в деякій мірі необхідним підготовлюванням душі до любові, бо не можна любити того, по що зовсім нічого не знаєш: ніколи однак пізнання не є – принаймні на цій землі – мірою любові. Може хтось має дуже скромні знання про Божу правду, а однак мати досконалу любов, а з другої сторони можливе є глибоке пізнання позбавлене любові. Про міру любові вирішує Божа благодать і смиренність. (...) „Щоб добре молитися, не треба сильно думати, але сильно любити” (А. Жихлінський, Ознайомлення з мистецтвом святих, Познань 1947, с. 50 н.). Бо роздумування в своєму принципі є спілкуванням душі з Богом котре з кожним днем стає  більш довірливе, більш сердечне і чимраз довше, тому що продовжується навіть на протязі дня. Отже через таке безперервне спілкування з Здійснювачем всякої довершеності самі нею насякаємо. ( Нарис богословії аскетичної і містичної, т. ІІ, с. 47 н). Через спокійне і прямуюче до зрозуміння роздумування – можна його назвати просто духовним розжовуванням – слово Боже в душах відданих молитві засвічує світло, ясне проміння якого освітлює цілий день. (...)Отже слово Боже, цю незбагненну таємницю спасіння, душа роздумує щодня з великою любов’ю і уважно до нього прислухається. В деякому сенсі є це наука життя, в котрій шукаємо не людських знань, але мудрості, що містить у собі божественний елемент. Не іде тут отже про те, щоб ми більше знали, але якщо можна так сказати, щоб ми жили в досконаліший спосіб: щоб ми розмовляючи з Богом, до Нього звертали Його власні слова, щоб ми думали те, що Він сам думає – коротко кажучи, щоб ми жили Його життям. (Апостольський Лист Йоана Павла ІІ на 1500 річницю народження св. Бенедикта, 11 липня 1980).

СХЕМА  РОЗВАЖАННЯ.

                       І. ПРИГОТУВАННЯ.                                     (приблизно: 5 хв.)
  
-   “Хочу вірити, Боже, що Ти поруч… що огортаєш мене Своєю кохаючою присутністю…”
-  “Будь милостивий для мене, марного грішника, якого Ти створив…, відкупив…, покохав… – я постійно, постійно так мало люблю Тебе…”
-  “Сам від себе не вмію молитися,  про дар молитви  прошу Тебе, Духу Святий, Духу благодаті і світла, Ти що освячуєш душі, Отче убогих…”
-  “Дякую за присутність Діви Марії…”
________________________________________
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА .

1.)  І с у с   п е р е д   моїми  о ч и м а                                                 (приблизно: 10 хв.)
З`єднуюсь з Ісусом за допомогою думок

-        Читаю вибраний текст та, роздумуючи, стараюсь зрозуміти скеровані до мене слова: як маю їх зрозуміти… що Ісус хоче мені через них сказати…
-        Вслуховуюсь в Його слова і стараюсь ототожнюватись з прочитаним і роздумуваним текстом - стараюсь обдуманий і перемолений зміст  чинити своїм
-   “Ісусе хочу, щоб Твої думки, - ставалися моїми думками…”
-           Дивляюсь на себе і помічаю, як далеко мені до здійснення в житті Ісусових слів…

2.)  І с у с   в моїм   с е р ц і                                                                   (приблизно: 7 хв.)
З`єднуюсь з Ісусом за допомогою почуттів

-  Стосовно прочитаного тексту: стараюся виразити мої почуття, звеличення… вдячність… радість…
-        Стараюсь брати участь в Ісусових почуттях…    
-  Очікую, щоб Ісус прийшов до мене та вщепив те все, що  передав в Своїх словах
-  “Ісусе хочу, щоб Твої почуття, болі  - ставали моїми почуттями, болями…”
-  Хочу віддати Тобі моє серце…
-  Хочу  зникати в Тобі і для Тебе.

3.)  І с у с   в моїх   р у к а х  –  в моїй поведінці                    (приблизно: 7 хв.)
З`єднуюсь з Ісусом за допомогою волі

-  “Ісусе хочу, щоб Твої прагнення  - ставали моїми прагненнями… чого хочеш Ти – хочу і я хотіти…”
-  “Ввійди в моє “я”,  забери для Себе мою волю…“
-  “Хочу того, до чого мене кличеш – але з Тобою і в Тобі…”
-  Зміст, роздуманий і пережитий з Ісусом, має видати плід; слова, в які я вслуховувався, мають стати “тілом” - яку конкретну форму повинні мати в моєму житті…?
-  Стараюся сформулювати конкретне постановлення…
-  “Духу Святий, вчини, щоб я співпрацював з Твоєю благодаттю…” 
     
________________________________________
ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ.                                                  (приблизно: 1 хв.)

-  Перепрошую   Тебе, Господи, за всі неуважності і невірності, які я до себе допустив в часі цієї молитви… виправляй те, що я занедбав…
-  Дякую   Тобі за отримані благодаті…
- Плоди  цієї молитви довіряю Тобі, Маріє, щоб Ти їх охороняла та огортала Своїм заступництвом…

 
Наст. >
ikona-sw-rodziny.jpg
Церква і місія
zemla2.gif
Power by ArtGattino