23.01.2018
В закладки   Надрукувати   Написати листа  
Головна
Історія
РНР в Україні
Галерея
Література
Наші молитви
Бюлетні
Теми зустрічей
Статут
Статті
Новини
Лінки
Головна
 
 
Подібні матеріали
Дитячі зустрічі
Гарні жарти Версія для друку Відіслати на e-mail
Рейтинг: / 0
Написав Administrator   
15.01.2015
Смертельно поважними людьми були фарисеї. Вони були так впевнені в своїй серйозності і значимості, і, таким чином, настільки прив’язані до власного сприйняття світу і Бога, що на докори реагували агресією. Фарисейство є протилежністю простоти, яка характеризується свободою, що випливає з життя в правді і бачення в правді самого себе. Водночас воно є запереченням постави євангельської дитини, яка визнає свою слабкість, завдяки чому вільна від почуття поважності. Треба пам’ятати, що гріх проти Святого Духа полягає між іншим в тому, що людина не хоче визнати правду про себе, не хоче визнати власну слабкість. (пор. Роздуми про віру, сс. 75н)
 
Наша радість Версія для друку Відіслати на e-mail
Рейтинг: / 0
Написав Administrator   
29.06.2014
Але ж найвищий вияв християнської віри — це радість, що є наслідком відкриття Божої любови, на яку можна спертися і якій можна довіритися. Таке переживання віри усуває драматичний фаталізм і щодо власного зла, яке наше розкаяння може перетворити на «щасливу провину». Християнська радість, що випливає з віри, є ніби випроміненням Божої любови. Це віра говорить нам усмі¬хатися до Бога, радіти Його любові, а на себе, такого поважного, дивитися з певної відстані, з перспективи гумору. (пор. Роздуми про віру, с. 72н)
 
у хворих можу зустрічати Ісуса Версія для друку Відіслати на e-mail
Рейтинг: / 0
Написав Administrator   
23.03.2014
Із кожною хворобою душі маємо бігти до Христа – Божого Лікаря, у якому наша єдина надія. Якщо б ми щоразу Його просили нас визволити і вилікувати, може, взагалі не хворіли б. Адже Ісус своїм терпінням на Хресті відкупив не тільки скоєні нами гріхи, а й ті, від яких Він нас оберігає. (пор. ДлБ)
 
 
Помічники Бога Версія для друку Відіслати на e-mail
Рейтинг: / 0
Написав Administrator   
19.10.2013
песимістичний погляд на людську природу людини був пов'язаний із твердженням, що Христос вмер не за всіх без винятку людей, а лише за вибраних. Янсенізм ставив вимоги, зокрема й стосовно таїнства Євхаристії, які фактично неможливо виконати. Причастя ставало винагородою за чесноту, а не духовною поживою для укріплення віри й любови. У ньому під-креслювалося все, що відділяє Бога від людини. Бог поставав у цій молитві не як милосердний і люблячий Отець, а як абсолютний, неприступний, жорстокий і суворий Владика. За янсеністським вченням, християнин мав постійно каятися у своїх гріхах, тож не міг дозволити собі радість.
 
Антидот капризування Версія для друку Відіслати на e-mail
Рейтинг: / 0
Написав Administrator   
31.08.2013
В цих категоріях можемо, приміром, побачити навернення св. Франциска з Ассізу. – Коли він кинув усе під ноги батька, щоб піти за голосом Бога, тоді раптом став вільним, а цілий світ наче перевернувся догори дригом. “Хто побачив цілий світ, що висить на волосинці Божого милосердя, саме той побачив правду […]. Хто мав видіння свого рідного міста, перевернутого верхівкою додолу, той бачив його так, як годиться […]. Людина, яка бачила ієрархію, перевернуту догори дригом, завжди матиме легку усмішку щодо її прерогатив” (Г. К. Честертон, Святий Франциск з Ассізу, 76-77). Світом Франциска Ассізського, його крайєм і батьківщиною був Ассіз, феодальне містечко, оточене ровом, мурами і наріжними вежами. Тогочасне суспільство Ассізу являло собою класову піраміду з кількох підпорядкованих одна іншій суспільних груп. Серйозні отці міста, серйозна шляхта, міщанство, кріпаки. І раптом цей світ перевернувся догори дригом і в очах Франциска став чимось до смішного незначним. Вистачило одного поруху, аби цей поважний Ассіз, світ серйозних отців міста, панів, шляхти, зламався і обвалився. Все це, побачене Франциском на осі абсурду, стало як прах і пил. Перед обличчям Бога людські сили викрилися як смішні, маленькі і неважливі. Франциск зрозумів, що існує одна-єдина важлива, серйозна реальність, заради якої варто жити – Бог і Його воля. Це з Божої волі ніколи не можна сміятись, це її треба полюбити. Треба довірливо, як дитина, триматись того, що є єдино важливим. (пор. Роздуми про віру, с. 75)
 
<< На початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > В кінець >>

Всього 10 - 18 із 45
ikona-sw-rodziny.jpg
Церква і місія
zemla2.gif
Power by ArtGattino