Рух Назаретських Родин (РНР) є міжнародним католицьким рухом апостольства родин. Його метою є освячення учасників Руху через глибше життя Євангелієм, тобто намагання жити у повсякчасній єдності з Христом.
     Ініціатор і засновник РНР – профессор Академії Католицького Богослов`я о. Тадеуш Дайчер (1931р.). Разом з о. Андрієм Бучелем (1951-1994) і групою мирян він створив в 1985 р. у Варшаві першу євангельську спільноту, яка дала початок Рухові.  За декілька років РНР поширився і тепер існує в десятках країн на всіх континентах.

Опишу, наскільки дозволить мій убогий розум, духовні переживання мовою слів. У суботу ранішні розважання були по Давидовому псалму 26, 1-6. «Господь-моє світло й моє спасіння: кого маю боятись?» Розважання були індивідуальні. Слова Давида стали нашими особистими словами. Слово Боже працювало в нас і дальше ми продовжили перепрошувати і славити Бога у Святій Літургії, прийняли Святе Причастя . Після сніданку наш отець Михайло Будник продовжив тему духовної боротьби. »Диявол веде з нами боротьбу, але, допускаючи війни, Бог нас рятує. Основне щоб була надія на Бога. Коли Давид воював, оборонявся- не падав, не грішив. Він надіявся на Господа. І знаємо добре, коли Давид розслабився, розлінився він впав у важкий гріх.»

    Усіх бажаючих запрошуємо до участі в реколекціях, днях віднови, зустрічах євангелізаційної спільноти Рух Назаретських Родин:
11-13 травня загальні весняні реколекції у Голдашівці
15 травня-  день віднови у Києві
 19-2о травня - реколекції  для спільнот прикарпаття
11-15 червня- молодіжні реколекції
2-6 липня дитячй табір РНР
23-29 липня - загальні літні реколекції в Зарваниці
6-12 серпня -формаційні реколекції у Голдашівці
Просимо молитви, щоб у наших планах шукати Божої волі. Будьте місіонерами - запросіть на реколекції РНР своїх друзів та знайомих!

Богу подяка і хвала за черговий дарунок для Руху Назаретських Родин – за  реколекції у підніжжя Ясної гори, у Гошеві, в гостинному домі сестер Згромадження Пресвятої Родини, які ми переживали 10,11, 12 лютого. Насправді реколекції – це безперервний процес преображення християнина, аж до повноти часів, бо вони розпочинаються, - як каже наш духівник о. Михайло, - ще з того моменту, коли призначена дата і відповідне місце для реколекцій, а коли ми роз’їжджаємося по наших домівках, вони продовжуються там. Цього року з’їхалося чимало осіб – 62. Це наші спільноти з Київщини, Вінниччини, Івано-Франківщини, Чернівців, Дрогобича.  Даром для спільноти стала присутність ще одного священика у нашій спільноті – о. Миколи Дуркалця, декана Вінницького.  Живилися Словом Божим; очищалися в Тайні Сповіді, на духовних розмовах; зустрілися з Ісусом у Євхаристії, на Літургії; а у групах ділення вчилися віднаходити Ісуса у ближньому, дію Святого Духа у нашому житті. Розважаючи про ознаки християнина, почули чітку, лаконічну відповідь з Послання до Колосян (3, 12-16) і стали запрошеними одягнутися у нову одежу смирення, лагідності, терпеливості, покори, любові… «Покора – це щось протилежне, що пропонує нам світ, - нагадав нам отець-духівник, - але найважливіше наше завдання – це зодягнутися у чесноту любові. А джерелом з якого можемо черпати для цього силу, мудрість… - є Ісус Христос, Який кожного дня чекає нас у Пресвятій Євхаристії, Слові Божому, а відтак ми можемо ділитися Богом у спілкуванні з ближнім. Таке сопричастя, і є первісним значенням поняття «щастя», якого шукає кожна людина».

  «Ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.» (Матв.28:19,20)
Євангелізаційна спільнота Рух Назаретських Родин УГКЦ, відповідаючи на заклик Церкви до євангелізації, прагне виконання Божої волі у згоді із словами Святого Письма, наукою Церкви про євангелізацію і положенням статуту спільноти.
Споглядаючи виклики сучасності ми наповнені бажанням ділитися любовю. Тому спільно з  усіма бажаючими започатковуємо   євангелізаційну акцію «Катехизми для місії». У рамках цього проекту запрошуєм спільноти РНР у погодженні з своїми духовними відповідальними і аніматорами провести молитовні зустрічі і збірку добровільних пожертв з метою купівлі Святого Письма та катехизмів для місійних потреб Української Греко Католицької Церкви на сході України, Росії та Казахстану. 

25-27 листопада 2011 р.Б. Рух Назаретських Родин черговий раз зустрівся на загальних реколекціях у м. Томашпілі, що на Вінниччині. Попри те, що не так чисельно нас зібралося, ніхто не поїхав до своїх домівок, родин із «порожніми руками». «Добрий Бог: Той, Хто створив око – бачить наші потреби, Той, Хто створив вухо - чує наші молитви…», - запевнив нас провідник реколекцій. Дні віднови – це надзвичайний дарунок Бога, який дозволяє сучасному християнинові вийти із середовища шуму, поспіху, суєти і, ввійшовши у комірчину свого серця, відновити ці добрі дари, які колись вклав Добрий Бог. Це та свята дія Бога в нас, що в невидимий спосіб, поступово, перемінює нас, освячує. На першій науці ми розважали про Добру Новину із Святого Писання: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють (Мт. 7.7-8). Друга наука, як підкріплення для першої: «Я ж на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує (Міх.7,7). 

  11 листопада 2011 р.Б. дрогобицька спільнота РНР переживала день зосередження, духовної віднови. Дякуємо Доброму Богові за дар чергової призадуми над своїм життям, дар можливості все знову переосмислити і дозволити Богові преображати нас через Слово і Святі Тайни – Сповідь, Євхаристію. День був наповнений різними думками, емоціями, переживаннями, але зробивши вибір бути з Богом, люди пожертвували особистими планами, відмовилися від певних вигод, «комфорту на щодень», свого «я». Зустріч розпочалася Божественною Літургією, яку відслужили о. Михайло Будник, духівник Руху в УГКЦ, о. Олег Кекош та о. Олег Бойко, священики Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Цього разу розважали над притчею про зцілення десяти прокажених, з яких, лише один прийшов подякувати. Проказа – це хвороба людства, якою «уражаємось» і ми сьогодні, - це наші гріхи, тому, природно для людини прагнути зцілення, шукати Лікаря, але при цьому дуже важливо для нашого цілковитого зцілення, щоб нам «чогось гіршого не сталось», плекати цю чесноту, про яку так виразно говорить Ісус, – вдячність. Отець Михайло запросив нас дякувати Богові і ближнім (адже вдячність – це також молитва, яка освячує нас і тих, кому ми її виявляємо) як за «звичайні» справи, обставини щоденності: за сонце, за можливість дихати, рухатися, за поданий мамою, дружиною сніданок, за батьківську опіку, так і за «важкі» благодаті: приймати терпіння, незручності без нарікань та обмов, - бо все є даром Божим, за який ми можемо дякувати. Друга наука була про ще одну «хворобу» нашого «я» - байдужість – за ліком слід вже бігти до Доброго Лікаря. Час, який ми привласнюємо лише собі, в якому немає місця для Бога та добра ближнього – це також змарнований Божий дар нашою байдужістю.